Ми запізнилися зі своїм сміттям на сто років зі своїм сміттям

На Київщині, та й в усій країні, більшість сміттєзвалищ переповнені й не відповідають санітарним нормам – по суті ми отруюємо самі себе. Ми використовуємо методи утилізації сторічної давнини, закопуючи в землю те, що вона просто не може «перетравити». Що з цим робити?

1 жовтня діти села Підгірці Обухівського району повісили на ворота полігону №5 символічні замки, що мали б означати обіцяне столичною владою закриття сміттєзвалища. Не повне, а хоча б припинення вивезення на нього сміття, як було обіцяно два роки тому.

27 жовтня 2016 року Київрада, під тиском громад навколишніх сіл, проблем із блокуванням автодоріг, прийняла рішення №301/1305 про закриття полігону ТПВ №5 з 1 жовтня 2018 року.

Два роки майже нічого не робилося, столиця не готова змінювати звичні схеми вивозу сміття. Лише на початку червня 2018 року заступник голови Київської міськдержадміністрації Петро Пантелєєв направив офіційний лист на ім’я голови Київоблради Ганни Старикової з проханням посприяти столиці із землею під нові звалища. У листі заступник голови КМДА повідомляв, що столичний муніципалітет уже звернувся до Київської обласної державної адміністрації з проханням розглянути можливість пошуку ділянки або ділянок землі для розміщення там нового полігону ТПВ і зведення комплексів із сортування й переробки відходів. Землю просили надати безпосередньо в передмісті Києва.

28 серпня столиця оголосила конкурс із «визначення виконавця послуг із перероблення (оброблення) та захоронення побутових відходів», в якому йшлося про обов’язковість побудови сміттєпереробного заводу. 4 фірми зацікавилися цим.

– Ми очікуємо ще більше заявок і, сподіваюся, визначимо гідного переможця, збудуємо альтернативу полігону № 5, – повідомив під час прес-конференції в ІА «Інтерфакс–Україна» директор КП «Київкомунсервіс» Максим Ляшкевич. Конкурс буде проведено в два етапи, а саме: на першому етапі здійснюється оцінка відповідності учасників кваліфікаційним вимогам, на другому – розгляд та оцінка пропозицій. А потім сміттєпереробний завод можна буде побудувати за два роки. Він має переробляти не менше 450 тис. тонн твердих побутових відходів на рік. Саме стільки сміття приймає полігон у Підгірцях.

А на початку жовтня в Києві зросла вартість вивозу сміття. Це пов’язано зі зростанням тарифу на захоронення твердих побутових відходів на полігоні №5. Додатково отримані кошти витрачатимуть на рекультивацію полігону, щоб зменшити шкоду довкіллю.

– Оплата зросте десь на дві гривні в місяць з особи. Установлення тарифу на економічно обґрунтованому рівні дасть можливість утримувати полігон у належному стані й позбутися тих негативних наслідків, у тому числі й неприємного запаху, – заявив голова правління ПрАТ «Київспецтранс» Андрій Грущинський.

Обіцяного треба чекати ще три роки

Проте ці замки залишаються лише символом, бо полігон працюватиме ще невизначений час. За три дні до терміну закриття Київська влада вирішила продовжити роботу полігону №5 ще принаймні на три роки. 27 вересня столична міськрада прийняла рішення «Про додаткові заходи, спрямовані на вирішення проблемних питань, пов’язаних з експлуатацією полігону твердих побутових відходів (ТПВ) №5 в с. Підгірці Обухівського р-ну Київської обл., і його закриття». Закрити полігон у майбутньому обіцяють із дотриманням норм екологічної безпеки, попередньо створивши альтернативу – побудувавши «сучасний сміттєпереробний завод». Уже до кінця цього року закінчити роботи з укриття інертним ґрунтом (щоб не було займань сміття, і зменшити запах) схили полігону з боку с. Підгірці (до 1 грудня 2018 роки) і з боку с. Креничі (до 31 грудня 2018 року). 2019 року провести дегазацію тіла полігону.

Не пізніше II кварталу 2019 року повинні поетапно припинити складувати відходи на так званій I карті (тобто ділянці) полігону. При цьому у січні 2019 року планується здійснити заходи щодо посилення дамби на II ділянці полігону і почати проводити поховання сміття вже ній. У 2019-2020 роках КМДА обіцяє обрати технологію і розробити концепцію переробки (утилізації) концентрату. Після закінчення робіт з рекультивації документом передбачено закрити 5-й полігон. При цьому точної дати цієї події в документі не вказано. Серед іншого, документом передбачено в період з 2019 по 2021 рік побудувати (не вказано де) завод із переробки ТПВ потужністю 450 тис. тонн на рік.

– По суті, це довготривала екологічна катастрофа радіусом 10-15 км навколо сміттєзвалища, – каже директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. – Цей полігон не був обладнаний бетонним каркасом. Дощова вода, яка просочується крізь сміття й утворює фільтрат, потрапляє в ґрунт і підземні води. Це отруює колодязну воду, яку пити просто небезпечно. У ній містяться різні кислоти, луги, шкідливі мікроби, нафтопродукти, важкі метали тощо.

Київщина: більшість сміттєзвалищ треба закривати

Якщо взагалі поглянути на сміттєзвалища Київщини, то ситуація тут ще гірша ніж у Підгірцях.

Практично в усіх районних центрах, містах і великих селищах Київщини є звалища ТПВ. Більшість із них побудовано без належного захисту (відсутні огородження, КПП, мережа спостережних свердловин), без дотримання будь-яких екологічних норм. Багатьом звалищам по 40-60 років, вони вже в два-три рази перебрали свій ресурс, наймолодшим – понад 20 років. Збиранням відходів охоплено лише 50 відсотків сільської місцевості, а це породжує безліч маленьких незаконних звалищ у лісосмугах. Зокрема, у Василькові 40% населення не має договорів і не платить за вивіз сміття. В основному це жителі приватного сектору. Чиновники наголошують, що деякі стихійні звалища мають системний характер: прибрали, завернули, вивезли – починають навозити знову. Наприклад, на трасі Р-19 Фастів – Канів на територію району жителі Фастівського району системно звозять тверді побутові відходи і скидають в одному й тому ж місці. Мінімум 3-4 рази на рік шляховики вивозять від 10 до 20 вантажівок сміття.

– Лише 13 з 39 сміттєвих полігонів у Київській області мають усі документи для законного ведення своєї роботи, і всі вони на 80-90% заповнені, – повідомила директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторія Кірєєва, – майже всі діючі полігони потребують невідкладної санації та реконструкції, а закриті – рекультивації.

Так, сміттєзвалище в селі Глибоке Бориспільського району забруднює фільтратами ґрунти навколо. Екологи зафіксували перевищення викидів забруднюючих речовин у повітря, засмічення леткими фракціями прилеглої до полігону території, утворення фільтрату. Це створює небезпеку для авіаруху, адже органічні відходи з полігону та специфічний сморід приваблюють велику кількість птахів, які можуть стати причиною авіаційних аварій і надзвичайних наслідків унаслідок потрапляння птахів у турбіни літаків при злеті та посадці.

Громадська організація «ЕКО Бровари» поширила в соціальній мережі інформацію про екологічну катастрофу в селі Рожнівка Броварського району. На полігон «Десна-2» звозять тверді побутові відходи з Броварського району. Як наголошують місцеві мешканці, їм доводиться терпіти забруднення повітря та території селища не перший рік.

– Попри те, що полігон «начебто» не приймає сміття – уночі машини його привозять досить регулярно!» – стверджують вони.

Два роки тому мешканці Крюківщини Києво-Святошинського району блокували Тарасівський полігон, не пускали туди машини з львівським сміттям і домоглися його закриття. Цей полігон утворився в кінці 70-х років на базі стихійного звалища; за ці роки на ньому накопичилася величезна кількість побутових відходів, які займають площу близько 30 га. Ситуація ускладнюється тим, що полігон розташовано на височині, і весь фільтрат легко потрапляє в ґрунтові води і два прилеглих озера, де вже нині не вода, а токсична рідина. Усе сміття тепер звозять на полігон Васильківського району, але можливості сміттєзвалища швидко вичерпуються.

Місто Переяслав возить своє сміття на завод «Енергія» до Києва, у місто Золотоноша Черкаської області та ще на полігон у селі Коржі сусіднього Броварського району. Найближчий полігон ТПВ у селі Велика Каратуль не приймає міське сміття.

– Він уже переповнений. Зараз місто заявляє про бажання знову зайти на це звалище, але в нас є документи про його закриття ще з грудня 2014 року, – каже сільський голова Олександр Середній.

Мешканці села Нове Залісся Бородянського району теж вже кілька років борються проти подовження роботи й розростання площ місцевого сміттєзвалища. Звалищу понад 30 років, воно заповнене на 90%, а огорожі досі немає, як і правоустановчих документів. Поки що вони домоглися того, що сміття з Києва на нього завозити не будуть.

А Поліський район узагалі не має жодного санкціонованого звалища. Хоч там нині мешкає небагато людей, але району вкрай потрібний офіційний і сучасний полігон ТПВ.

Захоронити значно дешевше ніж переробити. Але…

– Вміст сміття змінився за останні 30-40 років, а ми продовжуємо використовувати методи утилізації сторічної давнини, просто закопуючи його в землю, щоб воно там перегнило, – розповідає Армен Полатьян, директор «Обухівміськвторресурси», єдиного в області підприємства із сортування і переробки сміття. – Бо звалища як вони зараз є – це просто великі компостні купи. А сучасний сміттєвий кошик, особливо містян, на 70 відсотків складається з неорганічного сміття. Пластик не гниє як органічні відходи, а захаращує землю на десятиліття. 90 відсотків населення не звикли сортувати сміття й не розуміють, для чого це потрібно. Не хочуть закривати сміттєпроводи в багатоповерхівках, а з ними сортування сміття неможливе. Ми в Обухові вже півтора року розставили різні контейнери для біовідходів і вторсировини, пояснюємо людям листівками, пишемо інструкції на звороті квитанцій, і що? Сортують лише 10 відсотків, за рік додалося, може, 1-2 відсотки, але для підприємства цей показник – у межах статичної похибки.

Отже, по області майже повністю відсутнє сортування сміття: лише Буча, Ірпінь та Українка, Обухів і частково Бориспіль запровадили в себе роздільне збирання сміття. На полігонах сміття сортується, але нелегально, це роблять цигани та бомжі, і цей бізнес часто криміналізований. Намагаються офіційно сортувати сміття тільки на полігонах у Василькові, Білій Церкві та Переяславі.

Екологи наголошують, поки діє дешевий тариф для населення на вивіз сміття, його економічно доцільно лише захоронювати за старими технологіями, а не переробляти. Проте така «економія» обертається потім багатомільйонними витратами на подальше утримання звалищ та їхню рекультивацію. Ці суми надають через обласні та державні програми. Тобто знову з наших кишень, у вигляді податків.

– 2016 року департамент екології розробив досить амбіційну концепцію поводження з твердими побутовими відходами, – розповідає Максим Запаскін, голова постійної комісії облради з питань екології, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій. – В області мали утворити логістичні округи з визначеними полігонами, де сміття сортували б, а потім чи захоронювали, чи спалювали, генеруючи енергію. На жаль, ця програма вимагає дуже великих коштів – десь мільярд гривень, і без державної підтримки таку програму реалізувати в області неможливо. Держава зайнята іншими проблемами, і можновладцям не до сміття.

Із ним солідарний і Сергій Федорченко, голова тимчасової контрольної комісії обласної ради з розробки плану заходів щодо припинення діяльності нелегальних сміттєзвалищ. Він був повний оптимізму навесні 2017 року:

– Ми за концепцію побудови сміттєсортувальних і спалювальних комплексів. Це найефективніший спосіб утилізації сміття. Не можна більше псувати землю та екологію новими звалищами, це вчорашній день, годі виділяти під них землю. Сміття стає все більше і більше екологічно агресивним. Гроші нам потрібні, аби вирішити проблему старих звалищ. Годі просто заривати гроші…

Для вирішення проблеми сміття в довготривалій перспективі в області треба побудувати 8 комплексів сортування відходів, принаймні 4 сміттєенергетичних комплексів для його спалювання поблизу великих міст, бо є певні технічні умови для передачі електроенергії та тепла. Це враховуючи сміття з Києва, бо в самому місті майданчики для заводів навряд чи знайдуться. Наприклад, майданчиками можуть бути Бородянський, Броварський, Обухівський, Білоцерківський райони. Це логічно й для вивезення сміття, бо більшість його утворюється в столиці і в містах-супутниках.

Лада БОНДАРЕНКО

 Довідково

Сміттєзвалище в Підгірцях відкрили 1986 року, його граничний термін безпечної експлуатації завершився ще 2003-го. Але він донині продовжує приймати столичне сміття. Товщина відходів уже досягла 90-100 метрів, на полігоні накопичилося приблизно 1,2 млн кубометрів фільтрату, який переробляється існуючою вже встановленою установкою на концентрат. Після переробки фільтрату на полігоні буде зосереджено орієнтовно 450-500 тис. кубометрів концентрату, який також потрібно переробити.

 2,7% відходів нині спалюється в Україні. Для порівняння, в Європейському Союзі ця цифра становить 26%.

43% відходів в ЄС переробляється й повертається до споживання, а в Україні – це всього 3%, стверджує віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

Київ продукує 1,2 мільйона тонн сміття за рік:

450 тисяч тонн приймає полігон №5 у Підгірцях.

250 тисяч тонн спалюється на заводі «Енергія». Вік – понад 30 років, він півроку працює, півроку ремонтується.

150 тисяч тонн – вивозиться на полігон №6 у Пироговому. Це здебільшого будівельні відходи.

Ще 400 тисяч тонн – потрапляють на інші полігони Київщини.

Лише 11% цього сміття сортується перед тим, як потрапити на утилізацію.

Новина

До 2020 року в Борисполі з’явиться сміттєпереробний завод. Міська влада Борисполя підписала меморандум з американським інвестором щодо будівництва заводу. Його вартість оцінюють у $20 млн. За словами заступника мера Борисполя Миколи Корнійчука, умови американців дуже вигідні: вони будують завод в обмін на сміття. Інвестори перероблятимуть відходи, а завдання містян – зібрати їх. Завод розрахований на 100 тис. тонн відходів на рік. Бориспіль завантажуватиме всього 1/3 потужностей, тому туди завозитимуть сміття із сусідніх Баришівського і Березанського районів і зі столиці. Звалище в Борисполі після відкриття заводу планують закрити, а сміття, яке там перебуває, частково перероблять.

«Полігон у Підгірцях не був обладнаний бетонним каркасом. Дощова вода, яка просочується крізь сміття і утворює фільтрат, потрапляє в ґрунт і підземні води»

«Лише 13 з 39 сміттєвих полігонів в Київській області мають усі документи для законного ведення своєї роботи, і всі вони на 80-90% заповнені»