Чому ростуть ціни, і що очікувати далі?

На запитання відповідають відомі вітчизняні експерти

 Осінній шопінг для українця – свята справа. Ми традиційно робимо запаси – останні помідори-баклажани на консервацію та заморозку, картопля з цибулею – у погріб, цукор та борошно вигідніше брати мішками з доставкою додому. Але в цьому сезоні з покупками не розженешся: незважаючи на добрий урожай, ціни не стоять на місці.

– Вершкове масло нашого молокозаводу на тижні подорожчало одразу майже на 20 гривень за кілограм. Молокопродукти купуємо часто, і помітила, що у фірмовому магазині переписали геть усі цінники, а супермаркети – і поготів, – ділиться спостереженнями пенсіонерка з  Обухова Катерина Назаренко.

–  Десь у серпні зникло з прилавків пшоно. Дитина дуже любить кашу, то я навіть у Києві шукала – ніде не продавали, – розповідає Олена Савицька, мешканка Українки. – Тепер з’явилося в продажу – і відразу по 25 гривень за кіло, замість 11-12 грн.

На київському Лук’янівському базарі багато сезонних фруктів-овочів – ледве видно продавців за горами розкішного винограду. Та покупці підходять, запитують, що скільки коштує, і йдуть на стихійний ринок поряд. Тут зібралися «дистриб’ютори» з усієї Київщини – і все, від  горіхів до тушок домашніх курок та білих грибів, можна виторгувати дешевше.  –  Люди приїхали здалеку, отже мусять продати. А тому щедрі на бонуси та знижки, – жартує менеджер Ігор, який працює неподалік і навідується сюди, як сам каже, «за вітамінами». А гроші доводиться рахувати все ретельніше – киянин зазначає, що навіть таксі віднедавна підвищили тарифи, і послуга – ще трохи –  і стане розкішшю, адже зарплату підвищувати керівництво не поспішає.

Згідно з опитуваннями Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, у першому півріччі розмір окладів не переглядали в третині українських компаній. 34% респондентів відповіли, що підвищення таки відбулося для всіх без винятку працівників, а 30% – що зарплати збільшили тільки «стаханівцям», які показали добрі результати роботи. А 3% навіть скоротили. Основній масі додали всього 5-10% до окладу, а суттєвіше, хоча б на 20%, – усього 16% опитаних.

Пенсіонери очікують анонсованої індексації та рахують копійки.

– Подивіться, будь ласка, по чім ота кілька в томаті внизу? Щось я недобачаю, – просить мене бабуся в супермаркеті Ірпеня. – Як, уже 8,79? От лихо, що ж тепер купувати?..

Соціальний кошик: +17% на буханці

Найгірше, що невпинно дорожчає продуктовий мінімум. Не лише консервована кілька, а й найпростіші сорти хліба. Хлібний кошик у 2018 році став дорожчим на 9%, повідомляє на своїй сторінці в соцмережі Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж та голова Аналітичного центру соціально-економічних досліджень ім. Грушевського. У кошик цього разу «поклали» по 1 кг пшеничного хліба з борошна вищого та першого ґатунку, 1 кг житнього хліба та 0,5 кг батона. Вони входять до так званого соціального кошика, на який здійснюється постійний моніторинг цін.

– За даними Державної служби статистики, всі види хліба подорожчали за перші вісім місяців поточного року від 8% до 10%. Наприклад, житній хліб – на 1,6 грн, і продається в середньому по країні по 16,6 грн за кілограм, – каже експерт. Загалом хлібний кошик за перше півріччя подорожчав більше ніж на 9%, або на 5,4 грн. Це за даними Державної служби статистики України.

А за інформацією Асоціації постачальників торговельних мереж, подорожчання було значно більшим, стверджує Олексій Дорошенко.

– З 1 березня по 1 вересня цього року за нашим власним моніторингом у найбільших містах житній хліб подорожчав майже на 17%, пшеничний хліб із борошна першого ґатунку додав 12%, батон зріс у ціні на 9%, – наводить приклади він. – Тобто дані державної статистики, на наш погляд, дещо занижені. Причому подорожчання більш дорогих сортів хліба відбувається значно меншими темпами, ніж найдешевших сортів.

Нічого дивного, ціна прямує за попитом, а зараз активніше купують те, що дешевше.  І найцікавіше –  консенсус-прогноз експертів передбачає 10% подорожчання хліба з вересня по грудень. І виходить, збігаються офіційні дані Рахункової палати України та дослідження Research & Branding Group щодо кількості людей, які живуть в Україні за межею бідності. А це близько 27% українців, які купують лише соціальний хліб.

– А 53% населення економлять на їжі. І це попри те, що на харчування ми витрачаємо до половини родинного бюджету, – констатує Дорошенко.

Індекс борщу по-українськи

Дурний хліб без сала та борщу! А сало віднедавна зрівнялося в ціні зі свининою. Якщо базарне м’ясо на початку жовтня вже сягнуло ціни 130-140 грн/кг, то й сала дешевше ніж за 120 у Київській області не знайдеш. Воно цього року додавало в ціні рекордно швидко. Ще навесні можна було купити за 70 грн/кг. За літо-початок осені подорожчало більш як на 70%. Та що там, пісний борщ з початку року зріс у ціні на 45%, підрахував директор Української асоціації постачальників торговельних мереж. Класичний рецепт для розрахунків Асоціації постачальників торговельних мереж такий: картопля та буряк – по 500 г, капуста – 300 г, морква та цибуля – по 200 г, вода питна – 3л, лавровий лист, сіль, чорний перець – за смаком. Узимку необхідні інгредієнти можна купити в будь-якому найближчому магазині, а влітку – зібрати на своєму городі та покласти до льоху. Тепер залишається порізати овочі та швидко приготувати борщ. Поїхали…

За середньостатистичними цінами державного моніторингу на початок 2018 року буряк коштував 3,1грн за 500 г, картопля – 3 грн за 500 г, капуста – 1,3 грн за 300 г, морква – 1,3 грн за 200 г, цибуля – 1,1 грн за 200 г. За даними Держстату,  останнього місяця літа буряк обходився в 3,5 грн за 500 г, картопля в 3,8 грн за 500 г, капуста в 2,2 грн за 300 г , морква в 3 грн за 200 г, цибуля в 1,7 грн за 200 г. У листопаді минулого року страва коштувала всього 9,3 гривні, в січні 2018-го – 9,8, а до початку осені вже 14,2.

Поїдемо дорожче й без комфорту

Ціни на пальне в Україні зростатимуть ще півроку і помітно для гаманця, прогнозував два місяці тому експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. І на те є об’єктивні причини – ріст світових цін на нафту на 15-20 доларів від початку весни до кінця літа. А український ринок на чверть залежить від імпортних нафтопродуктів. За умови, що різких коливань не відбудеться, до зими вартість літра пального зросте в середньому ще на 1-1,5, і перші плоди світового тренду відчуємо вже у вересні-жовтні. Як у воду дивився. Ще в середині серпня на 25% (з 20 гривень до 25) подорожчав квиток Обухів – Київ, у вересні директор компанії-перевізника «Трансгруп» Володимир Назаренко анонсував підвищення тарифів по Києву до 10 гривень. Тижнів два тому з цієї причини почалися й пасажирські війни з перевізниками Луцька та Херсона. А на скільки залежить ціна товарів у роздріб від вартості її доставки до магазину, точно не підрахуєш. Та, зрозуміло, що і цей підвищений тариф оплатить покупець.

– Минулого тижня нафта Brent вперше від листопада 2014 року досягла ціни 86,74 долара за барель. Перевізники не будуть працювати собі у збиток, – пояснює виконавчий директор ГО Економічний дискусійний клуб Олег Пендзин. І хоча минулої п’ятниці почалося різке зниження ціни (аж до 84 з копійками), на українських заправках на те не зважають.

Ціни поспішають до Європи

Ціни ростуть в звичайному режимі, як робили це в травні чи березні, коментує ситуацію на споживчому ринку Олег Пендзин. Якісь товари дорожчають помітніше, інші повільно.

– Загальна тенденція зберігається: в середньому на 1,5% на місяць, –  пояснює економіст. – І це пов’язано з багатьма факторами. В першу чергу  з тим, що сьогодні наш ринок відкритий, і ціни вирівнюються з європейськими.

По всій лінійці споживчих цін ми практично зрівнялися з Польщею та країнами Балтії, деякі позиції в Україні навіть дорожчі, ділиться спостереженнями Пендзин. І це цілком логічне явище після відкриття економічних кордонів, створення вільного ринку з великим економічним утворенням типу ЄС.

– І єдине, що стримує цей процес – коливання курсу гривні, – каже експерт. – Коли курс іноземних валют в Україні зростає стрімко, то ціни підтягуються за ним поволі, і в цей період відносно прийнятні. А як тільки курс стабілізується на певний час, ціни досягають максимуму.

Так, коли долар коштував 26 гривень і раптом скочив до 28, ціни на товари українського виробництва не підвищилися миттєво, а поволі досягли рівня, що були на ринку Європи за нашого курсу 26. Тобто зараз ми спостерігаємо ефект ще серпневого зростання курсу долара – ціни нас наздогнали. У підсумку, ми маємо практично європейську вартість навіть тих товарів, що виробляють в Україні – яєць, м’яса, молока, овочів та фруктів. Адже вільний ринок – це можливість вільного перетоку товарів з країни в країну.

– Стала наша цибуля дешевшою ніж польська – отже, вона активно прямує до Польщі й далі на захід, а на вітчизняному ринку дорожчає, – пояснює суть процесу директор Економічного дискусійного клубу.

Від європейських врожаїв залежить і ціна вітчизняного хліба. Україна, за словами Олега Пендзина, виробляє величезну кількість зерна: 62-64 млн тонн на рік. Споживаємо 14-17 мільйонів, решта – експортний потенціал.

– Наші ціни залежать від світових, і якщо торік в цю пору тонна продовольчої пшениці коштувала близько 5000 грн, то сьогодні – 5700-8400 грн, – наводить конкретні цифри експерт. – Ціни на продовольчу пшеницю сягнули максимуму за три роки, а це, безперечно, додає до ціни хліба.

Ось його ціна для українського їдця і зростає на 1,5% щомісяця. Так, торік реальна інфляція досягла показника 13,7%, а споживчі ціни за цей період зросли аж на 18%.

Коли це припиниться

– «Профілактика» подібних перекосів ціноутворення лише одна – треба виводити рівень доходів на середньоєвропейський. Середня зарплата в Варшаві –  910 євро, в Празі – 1050,  Берліні – 2100 (дані  www.numbeo.com, найбільшої у світі бази даних інформації щодо вартості життя в різних країнах). У Києві – 315. Але цього року зростання економіки, на додачу до всіх обставин, ускладнене ще й близькістю виборів в Україні. Інвестори ніколи не поспішають вкладати гроші в країну у передвиборчий рік – хтозна, чия візьме, і яка доля чекатиме на бізнес. А щодо споживчих цін, то шокуючих стрибків очікувати не варто аж до середини грудня. Як тільки почнеться ажіотажний попит на продукти харчування (всілякі подарунки), ринок зреагує, – каже Олег Пендзин.

– Вирівнювання цін призведе до вирівнювання рівня життя. Щоправда, підтягування зарплат зазвичай відбувається із запізненням в середньому в чотири роки (як показують розрахунки по нашій країні), – говорить з цього приводу Ганна Харламова, кандидат економічних наук КНУ ім. Т. Шевченко. – Це давно доведено теоремою Хекшера-Оліна-Самуельсона. Яка передбачає, що міжнародна торгівля вирівнює абсолютний рівень зарплат, які сплачують за однакові види праці.

– На жаль, наше слабке місце – «чорні» доходи, які не дозволяють робити певні ефективні розрахунки, – зазначає економіст Харламова. – А ще знадобляться субсидії та сильна судова система.

А ще процес упирається, за її словами, в некомпетентність людей у відповідних комітетах та міністерствах.

– Іноді вони не здатні порахувати, наприклад, формулу послуги на особу, – ділиться досвідом доцент університету. – І навіть, коли їм дають готовий матеріал, «буксують» з підписами, не розуміючи, з чого випливає розрахунок. Або через бажання лишити стару систему без змін.

Тетяна НЕЧИПОРУК

 

«53% населення економлять на їжі. І це попри те, що на харчування ми витрачаємо до половини родинного бюджету»

По всій лінійці споживчих цін ми практично зрівнялися з Польщею та країнами Балтії, деякі позиції в Україні навіть дорожчі

«Середня зарплата у Варшаві –  910 євро,  Празі – 1050,  Берліні – 2100 (дані  www.numbeo.com, найбільшої у світі бази даних інформації щодо вартості життя в різних країнах). У Києві – 315»