Адреналін для руйнівників

«КП» дізнавався, у що й чому «грається» сучасна молодь?

 Група молодиків розтрощила вагон потяга, закидала камінням авто з пасажирами, розгромила магазин… Щось подібне траплялося й раніше, і не тільки в нас. Але останнім часом випадків побільшало й відрізняються вони більшою зухвалістю

 Молоді люди розгорнули справжнє полювання на поїзди, псують вагони, а в окремих випадках – нападають на пасажирів. Наймасштабніший випадок стався нещодавно, увечері 10 жовтня, коли хлопці розтрощили вагон приміського електропоїзда «Фастів – Київ». Вандали розбили всі вікна, повиривали сидіння, розбили скло автоматичних дверей, пошкодили внутрішнє обладнання салону вагона, загалом понівечили майна на 200 тисяч гривень. Хуліганами виявилися семеро жителів Мотовилівки віком від 16 до 19 років. Досудове розслідування ще триває, але вже відомо, що юнакам загрожує до трьох років позбавлення волі.

Подібне сталося й раніше, 30 липня в Києві, коли група молодих людей напала на міську електричку, закидала камінням машиністів і розмалювала вагони. Деякі пасажири отруїлися парами фарби, багатьох нудило, при цьому вийти потерпілим молодики не давали, закидаючи їх камінням. До слова, в електричці серед пасажирів були й діти.

В «Укрзалізниці» зазначили, що хулігани часто не лише кидають каміння, а й кладуть його на колії, також перекривають колодами.

Нагадаємо ще: торік у Києві на станції імені Георгія Кірпи майже 50 молодиків у масках і з битками погрожували локомотивній бригаді, не давали вийти з кабіни машиніста, палили на платформі димові шашки, розфарбовували вагони та знімали все на відео.

– Ситуація з потягом «Фастів – Київ» – це навмисне пошкодження майна, це не можна назвати вандалізмом, як багато хто пише. Вандалізмом називають пошкодження культурних чи історичних цінностей. На щастя, цього року в Київській області не було більше таких кричущих випадків, як і хуліганських нападів на магазини, коли групи трощать прилавки та вітрини, – пояснив нам речник поліції Київської області Микола Жукович.

А от у Києві випадки руйнувань у магазинах не поодинокі. Так, у середині березня увага багатьох ЗМІ була прикута до інциденту в гіпермаркеті «Ашан» у Києві. Група підлітків, зайшовши в торговий зал, почала громити прилавки і зчинила бійку з охороною. З’ясувалося, що магазин не перший місяць тероризує група неповнолітніх із 40-50 осіб, яких називають «Берковецькою бандою». Під час затримання вони задиралися навіть до правоохоронців. На трьох молодих людей були складені адмінпротоколи за появу в громадському місці в нетверезому стані й відкрито кримінальне провадження за фактом травмування поліцейського.

Кричуща подія сталася 7 жовтня ввечері в Печерському районі столиці. Кілька десятків підлітків розгромили магазин на вулиці Грушевського навпроти входу в Маріїнський парк. У натовпі було до 20 осіб у віці приблизно 15-16 років, решта – 10-14 років. Вилітали з магазину з пляшками, жуйками, частину товару просто розкидали на вулиці біля входу, тобто «завітала» молодь до магазину не заради наживи, а більше для розваги. Найбільше киян шокувало, що таке могло статися в самому центрі міста. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею «Пограбування» (санкція до 6 років в’язниці).

А в травні під Білою Церквою група хуліганів закидувала камінням автомашини. На трасі Київ – Одеса в лобове скло автомобіля, в якому їхала родина з двома дітьми, потрапили камені. Такий випадок виявився непоодиноким, постраждали в різній час кілька авто. За словами постраждалих, пошкодження машин відбувалося вночі. Зловмисників затримали на гарячому. Ними виявилися п’ятеро підлітків у віці від 13 до 16 років, усі мешканці одного із сіл Білоцерківського району. Сказали, що жбурляли камінням задля розваги.

Збираютьсяя групами, аби почуватися впевненіше

Фахівці стверджують, що подібне найчастіше відбувається імпульсивно, під впливом ситуації. І в більшості випадків не готується заздалегідь. Найчастіше руйнують там, де самі й живуть. На думку психологів, неповнолітні всотують усі негативні процеси суспільства, а те, що роблять, сприймають як щось екстремальне, просто як гру. Причиною розповсюдженості таких випадків називають наявність високого градусу тривожності в населення.

– Тривожність охопила всі прошарки суспільства, причиною є і війна, і економічне становище в країні, якась невизначеність. Навіть дивлячись або читаючи погані новини, ми вбираємо в себе багато негативу. Якщо не перенаправляти енергію, яка виникає через негативні емоції, вона може виражатися в агресії. Хуліганство та вандалізм – характерний вихід такої непродуктивної енергії. Це та енергія, яка має виходити завдяки спорту, активному способу життя, коханню. А збираючись у групи, молоді люди нібито розпорошують відповідальність, вони впевнені, що не відповідатимуть за вчинки. Діє психологія натовпу, у якій її члени відчувають своєрідну ейфорію, а себе – сильнішими і впевненішими. Щось схоже вони відчувають, скажімо, і під час булінгу, – розказав «КП» відомий психолог Орест Шупенюк.

Соціологи ж пояснюють агресивну поведінку молоді проблемою аномії (безладдя, беззаконня, відсутність соціального порядку), коли одні норми в суспільстві припинили існування, а інші ще не встановилися. У такій ситуації поведінка людей частіше виходить за прийняті норми.

– У 90-ті роки рівень аномії був дуже високим, тому панували такі руйнівні безкарні настрої. Зараз така тенденція більше пов’язана з війною. Років 10 тому ми досліджували рівень агресивної поведінки в суспільстві, ненависті, у тому числі в інтернеті. Людей, які готові були до екстремістської поведінки, у нашій країні було 4%. При цьому рівень ксенофобії в Україні нижчий, ніж у багатьох інших країнах. Наші дані не показують, що такі цифри зростатимуть. Але мені здається, що така загроза є, враховуючи, що йде війна, у країні багато зброї. Тому потрібно ретельно вивчати такі питання, адже це один із можливих видів загрози для держави, – вважає генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир Паніото.

Олена КИЙКО

Офіційно

Що «світить» молоді за такі «розваги»

Згідно зі статтею 296 ККУ, хуліганство, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, карається штрафом від п’ятисот до тисячі НДМГ, або арештом до шести місяців, чи обмеженням волі до п’яти років. Ті самі дії, вчинені групою осіб, караються обмеженням волі до п’яти років або позбавленням волі до чотирьох років. Якщо хуліганство є дрібним, це може вважатися адмінпорушенням. Умисне знищення або пошкодження чужого майна (ст.194 ККУ) у великих розмірах карається штрафом до п’ятдесяти НДМГ, громадськими роботами або виправними роботами. Також можливе обмеження волі до трьох років або її позбавлення на той самий строк.

До речі, нещодавно депутати запропонували збільшити штраф за такі дії до 3000 НДМГ. Йдеться саме про випадки, коли громадські місця, транспорт, приватні автомобілі, стіни будинків, паркани, у тому числі й об’єкти, що мають культурну, історичну цінність, піддаються оскверненню, пошкодженню або знищенню.

Як відомо, кримінальна відповідальність за українським законодавством настає з 16-річного віку, а за деякими злочинами – з 14 років (це умисне вбивство, хуліганство, грабіж, розбій та інші).

А як у них?

За кордонам можуть посадити навіть за графіті

Там проблема хуліганства та вандалізму серед підлітків також актуальна: графіті у вагонах, понівечені пам’ятники, розтрощені вітрини. Але закони там до таких хуліганів жорсткіші, а штрафи – захмарні. Так, у Німеччині за зруйнування пам’ятника закон передбачає сплату величезного штрафу або позбавлення волі до трьох років. Але до того ж кривдник має заплатити за матеріальні збитки, при цьому пам’ятник може коштувати сотні тисяч євро! У Чехії та Британії розфарбовування стін графіті є кримінальним правопорушенням. За знищення пам’ятника в цих країнах можна сісти на 5 років. За пошкодження чужого майна в Чехії накладають штраф від 600 до 2 000 євро. Графіті на стінах, а особливо пам’ятках культури – болюча тема для багатьох країн світу. Але там варто сто разів подумати, перед тим, як малювати, адже можна «попасти» на кілька десятків тисяч євро або потрапити до в’язниці. А от, наприклад, у Канаді в одній із провінцій штрафи накладають навіть на свідків булінгу, які не розповіли про ці факти відповідальним особам або тим, хто може втрутитися в ситуацію.

А головне – там перед законом усі рівні, і не має значення, чи ти син звичайної вчительки, або – депутата.

Тільки цифри

2017 року працівники Нацполіції України передали до суду 52 кримінальних виробництва, де злочини скоювали групою підлітків або в групах були присутні підлітки.

Кількість випадків розфарбування вагонів збільшується: 2016 року – 32 випадки, збитки становили 200 тис. грн, 2017-го – уже 42 випадки, що спричинило 720 тис. грн збитків.

Вандали цього року пошкодили понад сто склопакетів швидкісних поїздів і завдали збитків на понад 660 тисяч гривень.

За вісім місяців цього року «Укрзалізниця» витратила мільйон гривень на відновлення приміських поїздів, що постраждали від вандалізму.